В.В. Лукінов з 1961 по 1967 р. навчався на геологорозвідувальному факультеті Азербайджанського інституту нафти та хімії ім. Азізбекова, по закінченні якого одержав диплом гірничого інженера-геолога за фахом «Геологія та розвідка нафтових і газових родовищ».
З 1967 по 1968 р. працював геологом Сернозаводської геологорозвідувальної партії в Центральних Каракумах (Туркменія). Головне завдання партії полягало в пошуках та розвідці нафти та газу в межах Центральнокаракумського склепіння. В.В. Лукінов брав участь у розвідці Зеаглі-Дарвазинської групи родовищ нафти та газу, зокрема, працював дільничним геологом на ділянці Модар. Крім поточної роботи з опису керна та відбору зразків порід на різні види аналізів, побудови геологічних розрізів та їх кореляції, складання проектів на буріння та контролю проведення геофізичних досліджень у свердловинах, виконував роботи з випробування свердловин, визначення та розрахунку газодинамічних характеристик продуктивних свердловин.
З 1970 по 2012 р. працював в Інституті геотехнічної механіки НАН України у відділі геології вугільних родовищ великих глибин на посадах від інженера до завідувача відділу, а з 1992 по 2012 р. – на посаді заступника директора інституту з наукової роботи.
У 1978 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук за фахом 04.00.16 «Геологія, пошуки та розвідка родовищ твердих горючих копалин» на тему: «Дослідження, розробка, методика та прогноз викидонебезпечності вугільних пластів та гірських порід в умовах Червоноармійського вугленосного району», яку й захистив у Дніпропетровському гірничому інституті. Вчене звання старшого наукового співробітника отримав у 1988 році.
Дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора геолого-мінералогічних наук за фахом 05.15.15. «Руднична геологія» на тему: «Літогенез пісковиків Донбасу та локальний прогноз їх викидонебезпечності на шахтах» захистив у 1991 році в Новочеркаському політехнічному інституті.
У 2001 році отримав звання професора за фахом 04.00.16 «Геологія твердих горючих копалин».
В.В. Лукіновим опубліковано понад 260 наукових праць, у тому числі 7 монографій, навчальний посібник, Державний нормативний акт України з охорони праці, 3 галузевих стандарти вугільної промисловості України. Він автор 18 авторських свідоцтв та патентів, а також наукового відкриття.
Основні напрями наукових досліджень – вивчення закономірностей впливу природних та техногенних умов, факторів і процесів на зміну фізичних властивостей порід вугленосної товщі, розподіл скупчень метану та ускладнення гірничо-геологічних умов розробки вугільних родовищ.
Під керівництвом В.В. Лукінова підготовлено та захищено чотири докторські та шість кандидатських дисертацій.
В.В. Лукінов нагороджений знаками «Шахтарської Слави» I, II і III ступенів, та «Шахтарської Доблесті» II і III ступенів. У 2010 році, за роботу «Створення енергоефективного комплексу добування та використання шахтного газу метану» йому присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.
З 2013 р. працює професором кафедри геології та розвідки родовищ корисних копалин Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».
З 2013 по 2019 р.р. ним опубліковано 24 наукові праці, в тому числі: навчальний посібник: «Методи прогнозу гірничо-геологічних умов розробки вугільних родовищ» (2016 р.); монографія: «Умови формування газових пасток у вугленосних відкладах» Київ, Наукова думка, 2017 р.; нормативний документ: «Методичні рекомендації з геологічного вивчення газоносності вугільних пластів та пластів уміщуючих порід для підрахунку запасів і оцінки ресурсів газу (метану) вугільних родовищ у надрах» Державна комісія України по запасах корисних копалин. – К.: ДКЗ, 2015. http://www.dkz.gov.ua/ua/diyalnist/normativno-pravova-baza; п’ять статей у виданнях, які входять до наукометричної бази Scopus, а також у Доповідях Національної академії наук України.
|
В.В.Лукінов має h-індекс у Scopus – 2, загальна кількість цитувань –14, у Googleакадемії кількість цитувань - 244, h-індекс – 7. За цій же період часу під його керівництвом підготовлено та захищено дві докторські та дві кандидатські дисертації.
Читає лекції з таких дисциплін: «Основи геології родовищ нафти і газу», «Актуальні проблеми вугільної геології» та «Професійні функції та задачі магістрів», керує підготовкою дипломних проектів та робіт бакалаврів і магістрів. Багато років є членом редакційних колегій журналів: Науковий вісник Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», м. Дніпро та «Геологія і геохімія горючих копалин, м. Львів.
Підвищення кваліфікації: Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова Національної академії наук України, м. Дніпро, Україна. Довідка про прохоження курсу з визначення сучасних методів досліджень, які використовуються у виробничих та науково-дослідницьких організаціях при вивченні Землі, її геосфер та їхнх компонентів для методично-інформаційного забезпечення навчального процесу та розвитку світоглядної компетентності студентів. 12.11.2018.