Олександр Зосимович Широков

18 вересня 2011 р. виповнилось 106 років від дня народження видатного вченого в галузі вугільної геології, члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора геолого-мінералогічних наук. колишнього завідувача кафедри історичної геології та палеонтології (1946-1979 рр.), а згодом професора кафедри геології та розвідки родовищ корисних копалин (1980-1996 рр.) Національного гірничого університету Олександра Зосимовича Широкова.

О.З. Широков народився у м. Іванове Російської федерації. Кваліфікацію геолога здобув у Дніпропетровському гірничому інституті, геологорозвідувальний факультет якого закінчив у 1930 р. В довоєнні роки О.З. Широков працює в геологорозвідувальних організаціях Донбасу, керує розвідкою шахтних полів під реконструкцію та будівництво гірничодобувних підприємств, здійснює крупні дослідження з ряду актуальних проблем вугільної геології Донецького басейну. За матеріалами цих досліджень у 1941 р. захищає кандидатську дисертацію. У воєнні роки керує розвідувальними роботами у Підмосковному буровугільному басейні, займаючи посаду головного інженера, а потім керуючого трестом „Мосбасвуглерозвідка”. З 1946 р. працює в Національному гірничому університеті.

У 1952 р. О.З. Широков захищає докторську дисертацію, у 1957 р. обирається членом-кореспондентом АН УССР. З педагогічною діяльністю О.З. Широков суміщує плідну науково-дослідну роботу.

До його наукових інтересів відносяться: стратиграфія вугленосних відкладень карбону та третинного періоду, регіональна тектоніка європейської частини колишнього Радянського Союзу і окремих регіонів, вугленакопичення та якість вугілля, нафтогазоносність, стійкість гірничих виробок, розробка способів прогнозу викидів вугілля, порід і газу. Він є автором біля 300 наукових праць, серед яких декілька фундаментальних монографій.

Головний напрямок наукових досліджень О.З. Широкова – геологія вугільних басейнів, в першу чергу Донецького. Наприкінці 30-х років минулого століття О.З. Широков вперше детально вивчає регіональні закономірності змінення потужності кам’яновугільних відкладень, їх літологічного складу, метаморфізму вугілля та умов карбонового осадконакопичення в Донецькому басейні. Він вперше будує карти ізопахіт (ізоліній потужності) основних продуктивних світ середнього карбону та ізоволей (ізоліній виходу летких речовин) вугілля окремих пластів Донбасу. На підставі аналізу потужностей світ карбону О.З. Широков приходе до важливого висновку про те, що потужність кам’яновугільних відкладень зростає від бортів прогину до його центральної частини та у південно-східному напрямку вздовж осі басейну. Найбільш зануреною частиною басейну є область Головної антикліналі. Змінення потужності відкладень карбону не залежить від основних тектонічних структур регіону. Складкоутворюючі рухи під час карбонового осадконакопичення були відсутні, виникли вони лише після кам’яновугільної седиментації і не раніше пізньопермського часу. Тектонічні рухи карбону та ранньої пермі, за уявленням О.З. Широкова, проявилися у вигляді вертикальних коливань земної кори на тлі загального нерівномірного занурення дна Донецького прогину і супроводжувалися зміненням швидкості опускання, зупинками та підняттям її окремих ділянок.

О.З. Широкову належить провідна роль у вирішенні проблеми Великого Донбасу, у визначенні меж розповсюдження вугленосної формації карбону за межами відкритої частини басейну, прогнозуванні її загальної та промислової вугленосності, якості вугілля. Він вперше здійснює геотектонічне районування Великого Донбасу. У його межах О.З. Широков відокремлює в залежності від потужності кам’яновугільних відкладень, характеру коливальних та складко-утворюючих рухів три геотектонічні зони: платформну, перехідну і геосинклінальну. Перша геотектонічна зона охоплює північно-західну та північну частини прогину, де потужність вугленосної формації не перевищує 3 км. Зона з перехідним тектонічним режимом займає центральну частину басейну і характеризується глибиною кам’яновугільного занурення від 3 до 5 км. Геосинклінальна зона охоплює східні та південно-східні райони прогину, де потужність відкладень карбону перевищує 5 км. Кожній зоні притаманні певні характеристики основних геологічних параметрів вугленосної формації (тектоніки, вугленосності, якості вугілля). Геотектонічне районування території Великого Донбасу відіграло вирішальну роль у прогнозній оцінці нових вугленосних районів прогину, у тому числі Західного Донбасу, одним з першовідкривачів якого є О.З. Широков.

Наукові інтереси О.З. Широкова мали відношення і до таких складних теоретичних проблем, як природа складчастості Донецького басейну. Він досконально аналізує можливість застосування для умов Донбасу різних поглядів на механізм складкоутворюючого процесу і приходе до висновку, що формування складок тут було зумовлене взаємодією як вертикальних сил, пов’язаних з енергією глибоких горизонтів земної кори, так і горизонтальних, які виходили від окремих брил кристалічного фундаменту прогину. Висхідні вертикальні рухи земної кори О.З. Широков вважає первинними, горизонтальні-вторинними, похідними від вертикальних.

Для вирішення актуальних проблем вугільної геології у 1967 р. з ініціативи О.З. Широкова в гірничому інституті створюється галузева науково-дослідна лабораторія геології вугілля, науковим керівником якої він був до 1996 р. – останнього року свого життя.

За час роботи в Національному гірничому університеті О.З. Широков підготував 29 кандидатів та 10 докторів геологічних наук. Серед учнів та послідовників О.З. Широкова відомі українські вчені у галузі вугільної геології, у минулому його аспіранти В.Ю. Забігайло, Ю.М. Нагорний, В.М. Нагорний, О.М. Доброгорський, В.Ф. Приходченко, І.Л. Сафронов. 

О.З.Широков обирався депутатом Верховної Ради УРСР, заступником Голови Верховної Ради 6-го скликання. За плідну роботу з розвитку вугільної промисловості та науково-педагогічну діяльність він нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору та багатьма медалями і дипломами.

Життєвий шлях Олександра Зосимовича закінчився 6 листопада 1996 р. Пам’ять про нього зберігається у спогадах колишніх студентів та аспірантів, колег по спільній роботі на геологорозвідувальному факультеті Національного гірничого університету.